коліматор

-а, ч.

1) В оптиці – пристрій для створення пучка паралельних променів.

2) Невелика зорова труба, у фокусі якої є хрестоподібно натягнуті нитки або світла точка.

3) В радіологічних приладах – пристрій, за допомогою якого відділяють певну частину потоку проміння.